logo

Рідохвильова коаугуляція як сучасний метод лікування ектопії шайки матки

За результатами проведеного дослідження оцінено вплив вагінальних супозиторіїв, що містять тіотріазолін, на регенерацію епітелію шийки матки після радіохвильової коагуляції ектопії шийки матки. У дослідженні брали участь 40 пацієнток, яким була проведена радіохвильова деструкція патологічних ділянок епітелію шийки матки. Отримані дані свідчать про те, що застосування вагінальних супозиторіїв, що містять тіотріазолін, – Далмаксін, після радіохвильової коагуляції шийки матки призводить до покращення процесів регенерації епітелію, зниження ускладнень, пов’язаних з інфекціями, скорочення термінів репарації. Ключові слова: радіохвильова коагуляція, ектопія шийки матки, регенерація, тіотріазолін, Далмаксін. Патологічні процеси шийки матки посідають значне місце у структурі патології органів репродуктивної си стеми і виявляються у 15–20% жінок репродуктивного та у 5–9% жінок менопаузального віку [1]. Найбільш пошире ним є ектопія шийки матки (мал. 1), своєчасне виявлення і лікування якої дає можливість запобігти виникненню ра ку шийки матки, який посідає третє місце за частотою се ред злоякісних новоутворень статевих органів і шосте в структурі загальної онкологічної захворюваності [1, 2]. В останні роки застосовують сучасні методики лікування па тології шийки матки – високочастотну радіохвильову коагуляцію патологічних ділянок епітелію. Це найбільш доступна, малоінвазивна та безболісна для пацієнтки про цедура. Вона дозволяє проводити деструкцію окремих па тологічних ділянок шийки матки, не залишає посткоагу ляційних змін епітелію за рахунок дозованого використан ня прицільно певних частот радіохвилі. Радіохвильова ко агуляція шийки матки є ефективним методом лікування патології шийки матки для жінок, які не народжували, крім того при даній маніпуляції відсутня кровотеча, мінімальне пошкодження глибоких шарів епітелію, що призводить до швидшого періоду загоєння [3, 4] (мал. 2). Проте, іноді період загоєння може ускладнюватися по рушенням регенерації в зоні коагуляції епітелію шийки матки. Проблема загоєння епітелію шийки матки після радіохвильової коагуляції не втрачає актуальності у зв’яз ку з відсутністю способів цілеспрямованого управління процесами регенерації. Динамічний розвиток гінекології та фармакотерапії постійно висуває нові вимоги до алго ритмів лікування посткоагуляційного ранового процесу. Збільшення тривалості лікування пацієнток із запальними ускладненнями після радіохвильової коагуляції шийки матки пов’язано з постійно зростаючою резистентністю більшості мікроорганізмів до антибіотиків, відсутністю у препаратів політропного репаративного ефекту [4, 5]. Од ним із ускладнень є порушення біоценозу піхви. Його при чини пов’язані з недотриманням періоду утримання від статевих контактів, використання гігієнічних тампонів, си дячих ванн, вагінальних супозиторіїв або з технічними по хибками при проведенні маніпуляції гінекологом, що при зводить до приєднання інфекції і порушення механізмів загоєння епітелію шийки матки. Відомо також, що при су
путніх захворюваннях, таких, як, порушення гормонально го фону, цукровий діабет, атеросклероз, системні захворю вання крові, поверхня коагульованого епітелію може за гоїтися значно гірше, ніж зазвичай [6, 7]. Багато в чому це пояснюється наявністю у низки жінок преморбідного фо ну, невисокого загального рівня здоров’я, низької напру женості імунітету, зниженою загальною реактивністю ор ганізму, наявністю конкретних факторів ризику (персис тенція вогнищ інфекції різної локалізації). Особливе зна чення мають запальні захворювання статевої сфери (хронічний аднексит, хронічний пієлонефрит) і особливо нижнього відділу статевого тракту (кольпіт, цервіцит, вульвовагініт) [6, 7]. Це зумовлює необхідність подальшо го пошуку вдосконалених методів профілактики усклад нень. Сьогодні ведеться інтенсивний пошук лікарського засобу з місцевою політропною дією для поліпшення ефек тивності загоєння епітелію шийки матки. Діюча речовина препарату Далмаксін – тіотріазолін має імуномодулюючу, ранозагоювальну і протизапальну дію, стимулює проліферацію лімфоцитів і синтез імуног лобулінів, посилює цитотоксичну активність Тлімфо цитів, підвищує рівень інтерферону [8]. Фармакотерапев тична дія тіотріазоліну обумовлена мембранобілізуючими властивостями, гальмуванням процесів вільнорадикально го окиснення ліпідів і активацією ферментів антиради кального захисту в пошкоджених тканинах, що призводить до скорочення стадії травматичного запалення, збільшен ня інтенсивності та швидкості репаративних процесів, зменшення термінів загоєння. Застосування тіотріазоліну може дозволити коригувати не тільки стан репаративних процесів в області деструкції епітелію шийки матки, а й поліпшити стан місцевого імунітету. У кінцевому підсумку це дозволить поліпшити результати лікування патології шийки матки. Мета дослідження: покращити результати загоєння епітелію шийки матки після радіохвильової коагуляції шляхом застосування вагінальних супозиторіїв Далмаксін, що містять тіотріазолін.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Для досягнення поставленої мети нами було проведено клініколабораторне обстеження та лікування 40 жінок від 29 до 35 років з ектопіями шийки матки, які підлягали ви сочастотній радіохвильовій коагуляції. На 3–4й день після процедури (термін, необхідний для відторгнення ко агуляційного струпу) жінки вагінально отримували рано загоювальні супозиторії. Залежно від типу препарату хворі були поділені на три групи: I група (n=18) – жінки, які після радіохвильової дест рукції шийки матки отримували супозиторії метилураци лу, по 1 супозиторію на ніч протягом 10 днів. II група (n=22) – жінки, які після радіохвильової деструкції шийки матки отримували супозиторії Далмаксін (діюча речовина тіотріазолін, 200 мг), по 1 супозиторію на ніч протягом 10 днів. Дослідження проводили в медичному центрі «Альта медика», м. Вінниця, в 2014 році.
Н.В. Загороднюк МЦ «Альтамедика», м. Вінниця
69ЗДОРОВЬЕ ЖЕНЩИНЫ №10 (96)/2014 ISSN 19925921

Для об’єктивного оцінювання якості та термінів за гоєння епітелію шийки матки проводили спостереження за допомогою відеокольпоскопії на 7, 14, 30й дні після про цедури. Ретельно описували всі зміни коагуляційної по верхні епітелію шийки матки. Особливу увагу звертали на: гіперемію, зону трансформації епітелію, інфільтрацію, ха рактер виділень. Дослідження біоценозу піхви проводили з використан ням аналізу виділень на ступінь чистоти та бак теріологічного посіву. У взятому матеріалі оцінювали кількість епітеліальних клітин, слизу, лейкоцитів, еритро цитів, паличок Дедерлейна, наявність грибів, кокової та бацилярної флори. За допомогою бактеріологічного дослідження розраховували кількість загальної бак теріальної маси (ЗБМ), лактобацил і різних груп умовно патогенних та безумовнопатогених мікроорганізмів (ана еробних мікроорганізмів, мікоплазм, уреаплазм, трихомо над, хламідій, гарднерел, кандиди, протеусу, ешеріхії, енте рокока, стафілокока, стрептокока та ін.). Дані обстеження проводили до радіохвильової деструкції (за 2–3 тиж) та на 7му добу після втручання. За отриманими показниками обстежень (аналіз виділень та бактеріологічний посів) виз начали біоценоз піхви у досліджуваних групах жінок: дис баланс I, помірний – варіант біоценозу, при якому частка лактобактерій складає 10–90% стосовно ЗБМ та збільшена частка анаеробів, дисбаланс II, виражений варіант біоцено зу, при якому частка анаеробів досягає 90% відносно ЗБМ, а частка лактобактерій знижується до рівня менше 10% щодо ЗБМ. Статистичне оброблення отриманих резуль татів проводили за допомогою стандартних методів стати стичного аналізу з використанням програмного забезпе чення для персонального комп’ютера Microsoft Excel.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Середній вік обстежуваних становив 32±3 роки. У об стежених групах пацієнток анамнестичні, соматичні та дані об’єктивного статусу були однорідні і статистично до стовірно невиражені (р>0,05).
Основними скаргами пацієнток обох груп були: виділення, дискомфорт, сухість і свербіж у піхві. Результа ти досліджень свідчили, що репаративні процеси після за стосування супозиторіїв із тіотріазоліном мали низку особливостей. Аналізуючи результати регенерації шийки матки після радіохвильової коагуляції за допомогою відео кольпоскопії необхідно відзначити, що у 12,2% пацієнтів І групи процеси регенарації епітелію були пов’язані із за тримкою епітелізації шийки матки та переходом зони трансформації, (мал. 3) у 18,3% пацієнток відзначали інфільтрацію епітелію, виражений судинний малюнок, значні слизові виділення на 7му та 14ту добу після радіохвильової коагуляції, що вимагало продовження ан тибактеріальної та протизапальної терапії. При проведенні відеокольпоскопії на 7му добу після коагуляції у пацієнток, яким були призначені супозиторії з тіотріазоліном, епітелій шийки матки був рожевого кольо ру, без інфільтрації з інтенсивними ділянками регенерації. Загоєння рани у них мало менш виражені сліди запалення, відзначалася трансформація епітелію шийки матки на 14 ту добу (мал. 4, 5, 6). Протягом 7–10 днів після коагуляції жінки ІІ групи відзначали зменшення відчуття дискомфорту та відсутність виділень у порівнянні з І групою пацієнток, у яких ці симптоми зменшувалися на 10–14ту добу. До радіохвильової коагуляції шийки матки в І групі пацієнтів нормоценоз був зареєстрований у 10 жінок (55,6%), вира жений дисбаланс біоти відзначений у 8 пацієнток (44,4%), в ІІ групі нормоценоз був зареєстрований у 17 жінок (77,2%), виражений дисбаланс біоти у 5 жінок (22,7%) відповідно. Значну роль у формуванні та підтриманні дис балансу біоти у жінок після коагуляції шийки матки відігравали анаеробні мікробні асоціації. Вони призводили до запального процесу і порушували процеси регенерації шийки матки у 3,7 рази більше в І групі, ніж у пацієнток ІІ групи, які отримували Далмаксін. Так, на 7му добу після деструкції шийки матки у І клінічній групі найбільш часто реєстрували анаеробний дисбіоз – 12 випадків (66,6%) в порівнянні з ІІ групою – у 4 жінок (18,2%) відповідно.

Список літератури.

1. Татарчук Т.Ф., Тутченко Т.Н. Па тология шейки матки. Какие задачи стоят перед врачом гинекологом? // Репродуктивная эндокринология. – № 9. – С. 39–47. 2. Овсянкина Н.Л., Мелехова Н.Ю., Иванян А.Н. и др. Онкологический потенциал различных патологичес ких состояний шейки матки // Жур нал акушерских и женских болез ней. – 2006. – № 3. – С. 17–19. 3. Самойлова Н.А. Опыт примене ния радиоволновой хирургии в ле

чении предраковых заболеваний шейки матки / Н.А. Самойлова, В.В. Бояринцев // Военномедицин ский журнал. – 2009. – № 2. – С. 69–70. 4. Подзолкова Н.М. Радиоволновой хирургический метод лечения в гине кологической практике /Н.М. Подзол кова, М.М. Дамиров, Т.И. Кузьмина // Современные технологии в диагнос тике и лечении гинекологических за болеваний: научное издание. – М.: Пантори, 2002. – С. 14–15.
5. Дамиров М.М. Применение ра диохирургического метода в диа гностике и лечении заболеваний шейки матки / М.М. Дамиров, В.М. Заборский, А.С. Бушкова // Великий Новгород, 2009. – С. 29–30. 6. Тихомиров А.Л. Современные принципы профилактики и лече ния воспалительных заболеваний женских половых органов в опе ративной и неоперативной гине кологии / А.Л. Тихомиров,
С.И. Сарсания // Методические рекомендации. – М., 2005. – 48 с. 7. Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология. Руко водство для врачей. 3е изд., пере раб. и доп. – М.: МИА, 2003. – 560 с. 8. Мазур И.А. Тиотриазолин: фар макологические аспекты и клиниче ское применение /И.А. Мазур, Н.А. Волошин, И.С. Чекман и др. – Запорожье, 2005. – 156 с.