logo

Місце застосування тіотриазоліну в комплексній терапії в доброякісних процесів матки

Результати багатьох досліджень свідчать про те, що розви ток міоми й ендометріозу матки часто супроводжується порушенням регіонарної гемодинаміки, змінами водно електролітного балансу, білкової рівноваги, імунного го меостазу. Включення до схеми комплексного лікування вагінальних супозиторіїв Далмаксін сприяє прискоренню регресу запального процесу, позитивно впливає на стан ен дометрія, підвищує ефективність базисної терапії, за побігає розвитку ускладнень та скорочує термін лікування. Ключові слова: ендометріоз матки, міома матки, ендо метрій, тіотриазолін, Далмаксін. Як показали наші дослідження [1], розвиток міоми й ендо% метріозу матки, як правило, супроводжують різноманітні системні порушення в організмі жінки, ступінь вираженості яких прямо залежить від тривалості захворювання навіть у разі відносно малосимптомного його перебігу. Функціональні вторинні і метаболічні порушення при даній патології розви% ваються досить швидко. Дані літератури [2–4] свідчать про порушення регіонарної гемодинаміки, зміни водно%елек% тролітного балансу, білкової рівноваги, імунного гомеостазу, як при міомі, так і при ендометріозі матки. Як відзначають ба% гато авторів [2, 3, 5], для оцінювання функціонального стану репродуктивної системи на різних етапах розвитку добро% якісних процесів матки (ДПМ) в якості моделі досліджують стан ендометрія. Вивчення структурно%морфологічних особ% ливостей ендометрія при ДПМ дозволяє оцінити наступні ас% пекти проблеми: стан ендометрія як відображення рівня гор% мональних впливів у процесі розвитку доброякісного проце% су; зміни, безпосередньо зумовлені розвитком ДПМ і, отже, формою його росту; ступінь ризику розвитку в ньому атипо% вих змін, у тому числі раку ендометрія. Рішення всіх цих пи% тань має велике значення для клінічної практики – при виз% наченні можливості диспансерного спостереження або за не% обхідності проведення коригувальних лікувальних заходів і уточнення показань до хірургічного лікування і його об’єму. В останні роки результати експериментальних та клінічних досліджень свідчать, що виникнення доброякісного процесу в матці тісно пов’язано з гормональними порушеннями в ор% ганізмі жінки [1,2,3]. Непрямим свідченням цього може бути виявлення патологічних змін в органах%мішенях, зокрема, ендометрії. З викладеного вище випливає необхідність використан% ня методів консервативного лікування на різних стадіях розвитку ДПМ і навіть після хірургічних втручань. Препа% рати, використовувані в комплексній терапії ДПМ, мають чинити багатогранний вплив на організм жінки, виявляючи патогенетичну дію на багато ланок цього процесу. Особли% во важливим є безпосередній вплив на ендометрій. З цією метою нами застосований вітчизняний препарат – тіотриа% золін. Але велика кількість препаратів, що, як правило, за% стосовують пацієнтки з ДПМ, спонукали нас застосовувати цей препарат місцево, у формі вагінальних супозиторіїв –Далмаксін. У разі піхвового введення тіотриазолін діє місцево під час контакту зі слизовою оболонкою піхви, ви% являючи протизапальну дію, прискорює загоювання ран і виразок слизових оболонок сечостатевої системи. При всмоктуванні він чинить протиішемічну, антиоксидантну, мембраностабілізувальну, імуномодулювальну дію. Завдя% ки цьому, цей препарат підвищує ефективність будь%якої базисної терапії, запобігає розвитку ускладнень, скорочує термін лікування. Метою нашого дослідження було вивчення ефектив% ності тіотриазоліну в комплексній терапії ДПМ при місцево% му його застосуванні у формі супозиторіїв Далмаксін.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ Під спостереженням знаходилися 127 жінок з ДПМ – поєднанням міоми й ендометріозу матки. 62 жінки одержу% вали комплексну протизапальну і гормональну терапію ос% новного захворювання відповідно до власних даних [1] і да% них літератури [5–7]. Вони склали групу порівняння. Жінки з поєднанням міоми й ендометріозу матки (65 пацієнток), які, крім основного лікування, одержували препарат тіотри% азолін у формі вагінальних супозиторіїв, двічі на добу, про% тягом 28 діб склали основну групу. Групи були ідентичні за віком, тривалістю захворювання, за симптоматикою прояву захворювання. Середній вік жінок склав 35 років. З метою дотримання онкологічної настороженості прово% дили роздільне вишкрібання ендоцервіксу й ендометрія. Вишкрібання виконували за 3–4 дні до очікуваної менструації. При ультразвуковому дослідженні (УЗД) ендометрія особливу увагу приділяли вивченню так званого серединно% го маткового еха (М%ехо) – відбитку від ендометрія і стінок порожнини матки. При цьому оцінювали його форму, конту% ри і внутрішню будову. Важливе значення мало визначення ендометріально%маткового співвідношення (ЕМС), що є відношенням товщини ендометрія до передньозаднього розміру матки і дає змогу враховувати більш швидкий темп інволюції ендометрія порівняно з міометрієм у пацієнток в пери% та постменопаузі. Водночас, під час інтерпретації даного критерію, а також результатів цитологічного та гістологічного дослідження ма% теріалу враховували й інші клінічні дані, прояви захворю% вання, попередній та теперішній методи лікування.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Патологія ендометрія при УЗД виявлена у 117 (92,1%%) пацієнток із поєднанням міоми й ендометріозу матки (відповідно 58 в основній та 59 – у групі порівняння). Ос% новними ехографічними ознаками гіперпластичних про% цесів були збільшення М%еха в передньозадньому напрямку, середня товщина його склала 21,3±4,3 мм, з однорідною структурою і зниженою ехогенністю. Під час гістологічного дослідженні зскрібка ендометрія діагноз підтверджений в98% випадків, що складає діагностичну цінність УЗД у вияв% ленні гіперпластичних процесів ендометрія.

 

 

Включення у комплексне лікування препарату Далмаксін позитивно впливало на стан ендометрія, який ми оцінювали через три місяці після призначеної терапії. Результати комплексного дослідження ендометрія через три місяці свідчать, що під час аспіраційно%цитологічного дослідження отриманого матеріалу патологічні зміни ендо% метрія виявлені в 7 випадках в основній та в 27 випадках гру% пи порівняння (табл. 1). Атрофія ендометрія, виявлена у 19 спостереженнях при аспіраційно%цитологічному дослідженні і в 5 випадках при гістологічному дослідженні. На тлі проведеної терапії атрофічні зміни ендометрія розви% нулись у 10 пацієнток основної групи та у 4 жінок групи порівняння. Ці зміни нами розцінюються, як результат гор% монотерапії гестагенами в поєднанні з Далмаксіном. При цьому в пацієнток групи порівняння відзначалася кістозна атрофія, в основній групі – проста. Атрофічний стан ендо% метрія при ДПМ як вихідний, а також як розвинутий після лікування, можна оцінити, як результат апоптозу при ДПМ, і припустити можливі шляхи його розвитку та регулювання гормонотерапією в поєднанні з Далмаксіном. Поліпи ендометрія формуються у процесі проліферації епітелію залоз базального шару ендометрія. Залози, що спо% чатку розростаються, і прилегла їхня строма утворюють поліпоподібний виріст на широкій підставі, у подальшому розвивається ніжка різної товщини, у яку втягуються і м’язові волокна. Виявлений поліпоз ендометрія в 11 (8,7%) жінок із ДПМ після проведеного лікування зник в жінок ос% новної групи й зберігався у 2 пацієнток групи порівняння. Це свідчить про патогенетичну необхідність паралельно з гормональною терапією застосовувати протизапальні, про% тиішемічні, мембраностабілізувальні препарати в пацієнток
з гіперплазією ендометрія та ДПМ. Найбільш ефективним виявилося застосування Далмаксіну за наявності запального процесу. Використання в комплексній терапії Далмаксіну позитивно впливає на всі шари ендометрія, запобігає реци% диву гіперпластичних процесів, можливо, за рахунок регу% ляції процесів апоптозу, підвищення синтезу факторів захи% сту клітин від екстремальних факторів. Слід зазначити, що висока частота виявлення гіперплас% тичних процесів при ДПМ побічно свідчить про роль гормо% нальних порушень у їхньому виникненні. Виявлені зміни поєднуються з характером клінічних проявів за даної патології. З огляду на часте виявлення запальних змін в ендометрії при поєднанні міоми та ендометріозу матки, можна припус% тити про локальний запальний феномен при ДПМ і про роль запалення в патогенезі ДПМ та гіперпластичних процесів ендометрія. Як свідчать наші дослідження, розвиток міоми й ендо% метріозу матки, як правило, супроводжують різноманітні клінічні прояви, ступінь вираженості яких прямо залежить від тривалості захворювання навіть у разі відносно мало% симптомного його перебігу. Тому проведено оцінювання де% яких клінічних показників у обстежених жінок (табл. 2). Проведене нами комплексне лікування хворих основної групи виявилося більш ефективним у плані ліквідації або зниження прояву больового синдрому. У результаті лікуван% ня кількість хворих із сильним больовим синдромом в ос% новній групі знизилася в 3,6 рази, у групі порівняння – в 1,8 рази; реперкусивний біль в основній групі зменшився в 4 ра% зи, у групі порівняння – у 2,2 рази. Така позитивна динаміка відбувалась відносно інших клінічних проявів на тлі ком% плексної терапії із місцевим застосуванням Далмаксіну. У процесі лікування в жінок основної групи відзначено суттєву зворотну динаміку проявів, які характеризують

хронічний запальний процес. Зникнення потовщення кри% жово%маткових зв’язок відзначено в 16 пацієнток основної і лише у 8 жінок групи порівняння, рухливість матки покра% щилась у 9 жінок. Слід зазначити позитивний вплив препа% рату Далмаксін й на інші клінічні показники у хворих з ДПМ. Прискорення регресу запального процесу та усунення болю при ДПМ на фоні застосування Далмаксіну, очевидно, пов’язане з протинабряковою, протиішемічною дією тіотри% азоліну, покращенням мікроциркуляції. Відновлення мікро% кровообігу полегшує зворотне надходження інтерстиціаль% ної рідини в судинну систему. Ліквідація запалення, зменшення набряку тканин на тлі застосування Далмаксіну позитивно відобразилися на об’ємі матки (табл. 3). Як видно з наведених даних, застосування лише гормо% нальної терапії недостатньо при ДПМ, патогенез розвитку яких є досить складним та багатофакторним. Використання препарату Далмаксін значно підвищує ефективність базової терапії цієї складної гінекологічної патології. Будь%яких ускладнень при застосуванні Далмаксіну ми не спостерігали.

ВИСНОВКИ

Таким чином, результати проведеного дослідження свідчать про високу ефективність місцевого застосування тіотриазоліну та необхідність використання Далмаксіну в комплексній терапії ДПМ, а також інших гінекологічних за% хворювань. У процесі лікування у жінок основної групи відзначено суттєву зворотню динаміку проявів, які характеризують ДПМ. Комплексна терапія є ефективною щодо усунення
гіперпластичного стану ендометрія, підвищуючи ефек% тивність гормонотерапії.
Местное использование тиотриазолина в комплексной терапии доброкачественных процессов матки В.В. Симрок
Результаты многих исследований свидетельствуют о том, что раз% витие миомы и эндометриоза матки часто сопровождается нару% шением регионарной гемодинамики, изменениями водно%элек% тролитного баланса, белкового равновесия, иммунного гомеоста% за. Включение в схему комплексного лечения вагинальных суп% позиториев Далмаксин способствует ускорению регресса воспа% лительного процесса, положительно влияет на состояние эндоме% трия, повышает эффективность базисной терапии, предупреждает развитие осложнений и сокращает сроки лечения. Ключевые слова: эндометриоз матки, миома матки, эндометрий, тиотриазолин, Далмаксин.
Local drug use of thiotriazolin in combined therapy of uterus benign processes V. Simrok
Many studies suggest that the development of uterine fibroids and endometriosis are often accompanied by impaired regional hemody% namic changes in water and electrolyte balance, protein balance, immune homeostasis. Inclusion in the scheme of complex treatment of vaginal suppositories Dalmaksin accelerates regression of inflamma% tion, positive effect on the endometrium, increases the efficiency of the basic therapy, prevents the development of complications and reduces the treatment time. Key words: endometriosis uterine, uterine myoma, endometrial, thiotri azolin, Dalmaksin.

Список Літератури.

1. Сімрок В.В. Клініко патогенетичне обґрунтування лікувальної тактики при поєднаних доброякісних проце сах матки: Дис.. …д ра мед. наук: 14.01.01 – акушерство і гінекологія / Сімрок Василь Васильович. – Лу ганськ, 2000. – 341 с. 2. Уварова Е.В. Сочетанная доброка чественная патология эндометрия и миометрия у больных репродуктив ного возраста: Автореф. дис. … д ра
мед. наук: 14.00.01 – акушерство и гинекология / Уварова Елена Викто ровна. – М., 1993. – 37 с. 3. Савицкий Г.А. Миома матки (проб лемы патогенеза и патогенетической терапии) / Савицкий Г.А., Савиц кий А.Г. –СПб.:ЭЛБИ, 2000. – 235 с. 4. Яворський П.В. Особливості імун ної відповіді при розвитку лейоміоми матки на тлі ожиріння / П.В. Яворський //Таврический меди
ко биологический вестник. – 2012. – Том 15, № 2. – С. 346–348. 5. Сучасні принципи діагностики та лікування гіперпластичних процесів ендометрія: методичні рекомендації (Згідно з Протоколом, затвердженим Наказом МОЗ України від 31.12.2004 р. № 676). – Установа розробник: Інститут педіатрії, аку шерства та гінекології АМН України. – К., 2005. – 16 с.
6. Татарчук Т.Ф. Современные прин ципы диагностики и лечения гипер пластических процессов эндометрия / Татарчук Т.Ф., Бурлака Е.В. //Здоро вье женщины. – № 4 (16). – 2003. – С. 107–114. 7. Татарчук Т.Ф. Медикаментозна те рапія гіперпроліферативних процесів ендометрію / Татарчук Т.Ф., Бурла ка О.В., Корріна К.О. // Ліки та життя. – 2005. – 15–18 лютого. – С. 100–101.